КЛІНІЧНА ФАРМАКОЛОГІЯ ЗАСОБІВ АНТИАНГІНАЛЬНОЇ ТЕРАПІЇ План: 1. Клінічна фармакологія нітратів. 2. Клінічна фармакологія -адреноблокаторів. 3. Клінічна фармакологія антагоністів кальцію. НІТРАТИ Механізм дії: 1. Вазодилятація вен, артерій, артеріол = гемодинамічне розвантаження серця 2. Зменшення prelood 3. Зниження кінцевого діастолічного тиску (і об’єму) в лівому шлуночку 4. Зниження напруженості стінки ЛШ і механічного тиску на коронарні артерії 5. Вплив на коронарний кровоплин: перерозподіл у бік кращого шунтування субендокардіальних пластів міокарда 6. NB: У гладком’язевих клітинах судин нітрати, взаємодіючи з SH-групами (тіоловими сполуками) перетворюються в NO, котрий активізує циклічний гуанозин-монофосфат (цГМФ), який викликає вазодилятацію. Здорові ендотеліоцити виділяють так званий ендотеліальний фактор релаксації (ендогенний NO), саме тому в разі коронарного атеросклерозу НІТРАТИ є препаратами заступної терапії (донаторами NO, який через цГМФ справляє вазодилятацію). НІТРАТИ iv- інтравенозно: а) НІТРОГЛІЦЕРИН - 1% 2 мл; 3 амп., 6 мл (60 мг) + 250 мл 0,9% NaCl, з 217 кр./хв. (кожні 10 хв. на 1 кр./хв.) б) ПЕРЛІНГАНІТ - 0,1% 10 мл; 10 амп., 100 мл (100 мг) + 400 мл 0,9% NaCl, з 317 кр./хв. (кожні 10 хв. на 2 кр./хв.) в) ІЗОКЕТ - 0,1% 10 мл; 10 амп., 100 мл (100 мг) + 400 мл 0,9% NaCl, з 317 кр./хв. ро- перорально: а) НІТРОГЛІЦЕРИН = 60 мг/добу (НІТРОНГ-ФОРТЕ, СУСТАК-ФОРТЕ, НІТРОГРАНУЛОНГ, СУСТАНІТ, НІТРЕТ) б) МОНОНІТРАТИ (ізосорбід -2-мононітрат, ізосорбід-5-мононітрат) = 60-80 мг/добу в) ДИНІТРАТИ (ізосорбіддинітрат) = 80-160 мг/добу г) МОЛСИДОМІН (корватон, сіднофарм, корвасол) = 8-24 мг/добу НІТРАТИ. Побічні ефекти: - головний біль (дилятація мозкових судин)*, - запаморочення (унаслідок гіпотензії), - синдром «динамітного серця» (розвиток стенокардії при неприйманні нітратів людиною, яка тривало приймала їх або мала контакт у ході виробничого процесу (у працівників, які зайняті на виробництві препаратів нітратів це – синдром «вихідного дня»); - інші ефекти: шум у вухах, нудота, блювання, приплив крові до обличчя, серцебиття, загострення глаукоми. * Головний біль є водночас критерієм дії препарату, тому часто кажуть, що дозу нітратів треба збільшувати до появи головного болю, що є ознакою достатньої для вазодилятації дози препарату. НІТРАТИ. Протипокази до прийому нітратів: непереносимість, гіпотензія, крововилив у мозок, глаукома, підвищений внутрішньочерепний тиск Механізм розвитку толерантності до нітратів. При тривалому застосуванні (> 1-2 діб при безперервній інфузії або через 2-8 тижнів при пероральному прийомі) ефект нітратів падає – розвивається толерантність. Причиною є синдром метаболічної втоми – зменшення запасів SH-груп у ГМК судин. Попередити толерантність до нітратів можна, призначивши хворому інгібітори АПФ групи капотену (каптоприл, 6,2550 мг/добу) або ацетилцистеїн (1 г/добу). Блокатори бета-адренергічних рецепторів -адреноблокатори володіють чотирма різними особливостями: 1) -блокуючим ефектом, характерним для всіх бета-блокаторів; 2) -стимулюючим ефектом, або так званою внутрішньою симпатоміметичною активністю; 3) мембраностабілізуючим (хініноподібним) ефектом; 4) кардіоселективним ефектом, що проявляється специфічним впливом на 1-адренорецептори (серця). -блокуюча активність – це конкурентний антагонізм до катехоламінів. Зв’язуючись з -адренергічним рецептором (фіксуючись на них), ці препарати перешкоджають взаємодії з рецепторами норадреналіну та адреналіну. За хімічною структурою -блокатори подібні до катехоламінів. Блокується тільки стимуляція -рецепторів симпатичною нервовою системою. Блокування -рецептора є зворотнім (конкурентний антагонізм). Сила і тривалість блокади -рецепторів залежить від дози препарату, кілько...